Популярні новини

З нашого блогу

Про найбільш поширені дефекти та пошкодження вантажопідіймального обладнання

Вантажопідіймальні крани, талі, лебідки, підйомники, маніпулятори  та інше підйомне обладнання є незамінними супутниками сучасного виробничого процесу в багатьох галузях діяльності людини, пов’язаних з підйомом і переміщенням різних вантажів – при виконанні будівельно-монтажних, ремонтних, складських та інших робіт.  Як і в будь-якого обладнання підвищеної небезпеки, безаварійна робота вантажопідіймальних кранів та механізмів залежить, у першу чергу, від їх конструктивного виконання, правильної експлуатації, а також й від своєчасного проходження технічного огляду.  Адже й статистика свідчить, що зазвичай основними причинами аварійності, пов`язаної із експлуатацією вантажопідіймальних кранів, є незадовільний технічний стан та експлуатація устаткування з понаднормативним строком служби, що й призводить до трагічних наслідків. З урахуванням значних габаритів такого обладнання, на жаль, не поодинокі трагедії, коли падіння кранів призводять до групових смертельних випадків.

Втім, вже багато років поспіль в Україні сповільнився процес переоснащення промислових підприємств, в результаті чого використовуваний парк техніки зазнає фізичного та морального зносу, зниження експлуатаційної надійності, відмов та аварій. За таких умов для безаварійної експлуатації вантажопідіймальних кранів, які відпрацювали нормативний термін служби, як і іншого обладнання підвищеної небезпеки, дуже важливим є визначення їх «діагнозу», тобто виявлення дефектів та пошкоджень для подальшого їх усунення. Для цього обладнання повинне піддаватися експертному обстеженню (діагностуванню).

Відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 687 (далі – Порядок № 687), контроль технічного стану устатковання підвищеної небезпеки здійснюється шляхом технічного огляду та експертного обстеження (технічного діагностування), який проводять атестовані в установленому порядку фахівці спеціалізованої, експертної та уповноваженої організації, які безпосередньо не беруть участі у проектуванні, виготовленні, постачанні, придбанні, володінні, користуванні, монтажі, налагоджуванні, технічному обслуговуванні, ремонті, модернізації, реконструкції чи заміні цього або аналогічного устатковання.

Про найбільш поширені дефекти та пошкодження вантажопідіймального обладнання розповідає начальник відділу технічного діагностування вантажопідіймальних механізмів Державного підприємства «Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці» Олександр Новицький.

– Олександре Петровичу, у яких випадках та що саме передбачає експертне обстеження вантажопідіймальних механізмів?

– Експертне обстеження (технічне діагностування) – це комплекс робіт із визначення технічного стану, умов та терміну подальшої безпечної експлуатації ВПМ з урахуванням фактичного режиму роботи, а також визначення необхідності проведення ремонту, модернізації, реконструкції або виводу з експлуатації. Експертне обстжененя включає повний комплекс робіт у відповідності до чинних нормативних документів. Експерти технічні відділу технічного діагностування вантажопідіймальних механізмівДП «Придніпровський ЕТЦ» проводять роботи з експертного обстеження, технічного огляду (первинного, позачергового, повного, часткового) і паспортизації обладнання та об’єктів вітчизняного  і закордонного виробництва (вантажопідіймальних кранів, ескалаторів, ліфтів, підйомників, автомобільних підйомників, атракціонів, навантажувачів), експлуатація яких пов’язана з підвищеною небезпекою.

На сьогоднішній день чинним законодавством України передбачено здійснення контролю технічного стану машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за таких умов:

  • перед введенням устатковання в експлуатацію;
  • під час експлуатації (у строки, передбачені нормативно-правовими актами з охорони праці та експлуатаційною документацією);
  • у разі введення устатковання в експлуатацію після ремонту, реконструкції або модернізації;
  • після перерви в експлуатації більш як на рік;
  • у разі демонтажу та встановлення устатковання на новому місці;
  • за умови закінчення граничного строку експлуатації;
  • у разі експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення;
  • у разі аварії або пошкодження устатковання, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення.

 

– Наскільки багато подібних обстежень виконується спеціалістами ДП «Придніпровський ЕТЦ» і що можна сказати про їх основні результати?

– За 2018 рік спеціалістами ДП «Придніпровський ЕТЦ» було проведено 932 експертних обстеження вантажопідіймального обладнання. За 5 місяців 2019 – 345.

Металоконструкції кранів обстежуються  із застосуванням магнітно-порошкового і ультразвукового методів неруйнівного контролю. Найбільш схильними до корозії, механічного зносу, виникнення тріщин і деформацій є крани металургійних виробництв, які працюють в важких і надважких режимах роботи.

Наприклад, на одному з металургійних заводів Дніпропетровської області фахівцями ДП «Придніпровський ЕТЦ» при обстеженні розливочного крану було виявлено 37 дефектів і пошкоджень металоконструкцій.  Це тріщини по основному металу і зварних швах, позамежний знос основного металу щодо номінальної товщини. Своєчасне виявлення дефектів допомогло підприємству не допустити виведення крана з виробничого циклу і уникнути аварійної ситуації. З огляду на багаторічний досвід виконання робіт з експертного обстеження подібного виду кранів, провівши аналіз кожного пошкодження окремо, підприємству надано рекомендації щодо усунення дефектів та ремонту обладнання.

Загалом, з початку 2019 року обстежено 48 одиниць подібного виду кранів. Після проведення ремонтів і за позитивними результатами позачергового повного технічного огляду 17-м одиницям продовжено нормативний термін служби на 2 роки.

 

– В цілому які найбільш характерні дефекти вантажопідіймального обладнання зустрічаються на підприємствах, на що мають звернути увагу їх власники?

– Стосовно механізмів характерними дефектами є обриви дротів, зменшення діаметрів дротів, видавлювання металевого осердя, хвилястість та ін. сталевих канатів; спрацювання поверхні катання коліс кранів та візків; спрацювання рівчаків барабанів та гребнів канавок;  спрацювання первинної висоти вертикального перерізу гака;   збільшення зверх норми розміру зіва гака відносно первинного розміру; спрацювання робочих поверхонь гальмівних шківів і гальмівних накладок та інше.

Дуже часто під час проведення експертного обстеження виявляються дефекти та пошкодження електричного обладнання:  заїдання рухомих частин, обгоряння ножів ввідного пристрою;  пошкодження електродвигунів, генераторів, клемних коробок, кабелів, автоматичних вимикачів, контакторів, пускачів, реле, контролерів, перемикачів;   несправні котушки електромагнітів;  обвуглювання, пропали, розтріскування трансформаторів;  незадовільний стан ізоляції кабелів і проводів, особливо в місцях їх введення в корпуси електричних апаратів (електродвигунів, панелей керування, кабіни машиніста, кінцеві вимикачі тощо);  несправність або відсутність заземлювальних перемичок, що з’єднують рознімні частини крана, у тому числі корпусів електрообладнання з металоконструкцією крана тощо.

Серед дефектів та пошкоджень приладів та пристроїв безпеки: невідповідність або відсутність наявних на крані пристроїв та приладів безпеки даним паспорта і настанови з експлуатації крана; непрацездатність приладів та пристроїв безпеки; несправність або незадовільний стан усіх обмежників робочих рухів (висоти підіймання гака, пересування вантажного візка  (таля), повертання консольного крана, обмеження ходу крана тощо), покажчиків вантажопідіймальності;  непрацездатність блокувальних пристроїв (блокування суміщення операцій) та інших пристроїв безпеки.

Варто зазначити, що своєчасне виявлення всіх цих дефектів при проведенні експертного обстеження і повідомлення про їх наявність власника крана мінімізує можливість виникнення аварії або нещасного випадку і надає власнику об’єктивну інформацію щодо подальших дій – виведення із експлуатації і виконання ремонту

Після ремонту і за позитивними результатами позачергового повного технічного огляду крану подовжується граничний строк експлуатації до 3 років.